Критерії оцінювання

Дата: 07.09.2025 16:08

Кількість переглядів: 370

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

протокол від 30.08.2024  №1

ПОЛОЖЕННЯ

про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей

Петропавлівської сільської ради»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

• 1. Положення про систему оцінювання здобувачів освіти (далі –Положення) в КЗ «Кислівський ліцей»  встановлює вимоги до системи оцінювання здобувачів освіти, а саме:
• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та корегування результатів навчання кожного здобувача освіти; спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
  2. Положення розроблено на основі:

• Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

• Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений  Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369 

(https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47670/#google_vignette );

• Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених  наказом Міністерства освіти і науки України від 13 .07. 2021 р. № 813

(https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83038/ );

• Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених  наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 р №1093 (для учнів 5-9 класів: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/92715/ );
• Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13.04.2011 №329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304 (для учнів 10-11 класів: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/18438/ );
• Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496.

1.3.  Метою даного Положення є впровадження змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, викликаних реформуванням загальної середньої освіти: по-перше, формування ключових компетентностей учнів, тобто компетентнісний підхід; по-друге, врахування рівня їхніх навчальних досягнень – позитивний підхід; по-третє, створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

1.4.   Дія Положення поширюється на здобувачів освіти та педагогічний колектив ліцею.

1.5.  Це Положення є обов’язковим до виконання педагогічним колективом та здобувачами освіти ліцею.

1.6.    Положення оприлюднюється на офіційному веб-сайті ліцею.

2. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.1. Компетентнісний підхід до навчання та оцінювання.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" оцінювання ґрунтується на  принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Адміністрація ліцею регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяють оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. Компетентнісний підхід передбачає оцінювання не лише обсягу навчальних досягнень, а й того, як учні використовують знання, щоб розв’язувати прикладні завдання:

- розв’язання проблем і прийняття рішень;

- розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

- оцінювання умінь, які визначають здатність працювати у команді;

- уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціалізації та працевлаштування і які здатні забезпечити випускнику ліцею особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення ролі державної та рідної мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій, аудіо- та візуалізацію культурного різноманіття свого народу;

– любов до української мови;

– усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави;

– спілкування українською мовою в ліцеї та поза ліцеєм.

Практична здатність:

– розуміти українську мову;

– спілкуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету;

• застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;

– формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку;

– уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності, а саме: розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування; популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси; протистояти засміченості мови, лайливим словам.

Спілкування іноземними мовами.

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння;

– ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності;

– позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей;

– толерантне ставлення до представників різних народів і культур;

– запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму.

Практична здатність:

– готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є;

– знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів;

– володіти навичками міжкультурної взаємодії;

– запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам;

– уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси.

Математична компетентність.

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини;

– розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій;

– дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях.

Практична здатність:

– розвивати критичне мислення;

– аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію;

– установлювати причинно-наслідкові зв’язки;

– виокремлювати головні та другорядні цілі, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення.

Компетентності у природничих науках і технологіях.

Ціннісне ставлення:

– розширення і поглиблення знань про природу, сферу людських відносин та про себе;

– критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі

Практична здатність:

– бути готовим до саморозвитку і опанування сучасних технологій;

– використовувати сучасні технології у своїй діяльності;

– брати участь у дослідницькій і проєктній діяльності.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Ціннісне ставлення:

– здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом;

– уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами;

– розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації;

– протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо

Практична здатність:

– уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації;

– дотримуватися етикету під час роботи в соціальних мережах;

– критично відбирати Інтернет інформацію;

– дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі, протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх.

Уміння вчитися впродовж життя.

Ціннісне ставлення:

– визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя;

– визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя;

– уміння працювати самостійно і в команді;

– користування різними джерелами інформації;

– розширення знаннєвої та емоційної сфери, власного уявлення про життя;

– застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації.

Практична здатність:

– уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності;

– прагнути оволодівати новими знаннями та навичками;

– готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя;

– розуміти необхідність постійного самовдосконалення.

Ініціативність і підприємливість.

Ціннісне ставлення:

– аналізування життєвих ситуацій;

– презентація власної ідеї та ініціативи;

– формулювання власних пропозицій, рішень;

– виявлення лідерських якостей;

– усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків;

– засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей

Практична здатність:

– готовність брати відповідальність за себе та інших;

– розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри;

– брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях.

Соціальна та громадянська компетентності.

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини;

– усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України;

– бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування;

– участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях

Практична здатність:

– володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживання в складних умовах;

– готовність захищати Батьківщину;

– дотримуватися конституційних норм, поважати державні символи, закони України;

– гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуття, емпатії;

– цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку;

– поважати гідність кожної людини.

Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Ціннісне ставлення:

– ідентифікація себе як представника певної культури;

– визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

– використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях;

– долучення до творчості, висловлювання власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби Практична здатність:

– цінувати культурні здобутки людства та виявляти інтерес до них;

– бути відкритим до культурного діалогу;

– виявляти потребу до творчої діяльності відповідно до власних здібностей і нахилів.

Екологічна грамотність і здорове життя.

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення природи як джерела свідомості і духовності;

– усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи;

– усвідомлення діяльності людини, її потреб як чинника руйнування довкілля;

– формування ставлення до природи як універсальної цінності;

– визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі;

– усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного життя людини.

Практична здатність:

– уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності;

– формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі);

– уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

Ключові компетентності і наскрізні вміння (уміння читати і розуміти прочитане; уміння висловлювати думку усно і письмово; критичне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; виявляти ініціативу; творити; уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; уміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність співпрацювати в команді) – основа для успішної самореалізації здобувача освіти.

2.2. Основні функції оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання  пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

- формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

- констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

- діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

-  коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

- орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

- мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

- прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

- виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Якість знань має такі характеристики:

- повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

- глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

- гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

- системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

- міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички – дії доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання

в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна

одну. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

2.3. Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є

поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зав’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається навчальною програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень

учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію та узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності здобувачів освіти.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; критеріями оцінювання.

Семестрова оцінка виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

За підсумками навчального року учні, які мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, нагороджуються відзнаками (грамотами, дипломами тощо) школи за індивідуальні досягнення.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

2.4. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, запропоновані Міністерством освіти і науки України, є загальними і використовуються як основа, за допомогою якої вибудовується вся система оцінювання здобувачів освіти ліцею. Критерії оцінювання реалізуються в нормах оцінок, що встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником вербальної оцінки / оцінки в балах.

Система оцінювання

• дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
• не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
• має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державних стандартах освіти.

• є прозорою та передбачає інформування здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року та окремо за різними видами навчальної діяльності;
• має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяє досягати та перевищувати ці результати;
• заохочує здобувачів освіти апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
• розвиває в здобувачів освіти впевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності;
• відстежує засобами формувального оцінювання особистісний поступ здобувачів освіти, формує у них позитивну самооцінку, відзначає досягнення, підтримує бажання навчатися, запобігає побоюванням помилитися;
• контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, визначення особистих результатів не передбачає порівняння із досягненнями інших.

Відповідальність здобувачів освіти за результат навчання.

Ліцей сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Учителі сприяють умотивованості учнів як рушійній силі, що спонукає людину удосконалюватися впродовж життя.

З метою формування відповідального ставлення учнів до навчання в ліцеї  активно впроваджується ідея педагогіки партнерства – спонукання учнів бути активними учасниками освітнього процесу, залучення їх до співпраці через органи учнівського самоврядування.

Освітній процес зосереджується на тому, щоб учні оволодівали ключовими компетентностями.

До учнів висуваються посильні вимоги з поступовим підвищенням рівня складності завдань та підкреслюються їхні досягнення.

Забезпечується систематичний зворотний зв'язок з учнями, надаються конструктивні коректні відгуки на роботу учнів, не порівнюють учнів між собою, порівнюють нові досягнення учня з його попередніми здобутками.

Здобувачам освіти надається свобода вибору – від рівня навчальних досягнень до напрямів навчальної діяльності.

Інформування здобувачів освіти про результати навчання.

Результати навчання – узагальнені дані щодо успішності здобувачів освіти, які показав внутрішній моніторинг.

Інформування здобувачів освіти про їх навчальні досягнення щодо поточного

та тематичного оцінювань здійснюється учителем-предметником безпосередньо після виставлення відповідних балів до класного журналу; щодо семестрового та річного оцінювання – класним керівником наприкінці семестру (року); щодо оцінювання з ДПА – класним керівником після виставлення результатів ДПА до класного журналу учителем-предметником.

Інформацію про навчальні досягнення здобувачів освіти класний керівник

систематично доводить до відома батьків у зручний для всіх учасників освітнього процесу спосіб. Інформація про навчальні досягнення кожного здобувача освіти стосується тільки здобувача освіти та його батьків і носить виключно конфіденційний характер.

2.4.1.  ПОЧАТКОВА ШКОЛА.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

• формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
• підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності оцінювальне судження називають вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальна і рівнева оцінки можуть виражатися як усно, так і письмово.

Рівень результату навчання  визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:

«початковий» (П);

«середній» (С);

«достатній» (Д);

«високий (В)».

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1–4 класах  виражаються вербальною оцінкою.

Об'єктивні результати навчання учнів у 1–2 класах – виражаються вербальною оцінкою, у 3–4 класах – рівневою оцінкою (за вибором закладу   на підставі рішення педагогічної ради від 30.08.2024 р., протокол №1).

Формувальне оцінювання. 

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовується на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. 

Основою формулювання оцінювальних суджень можуть бути орієнтовні рамки оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі. Учителю слід співвідносити результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизувати його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження.

В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за ïx наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмних вимог. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу «Молодець!», «Добре!»), а розкриває суть досягнутого учнем результату                      відповідно до конкретних очікувань.

Формувальне оцінювання допомагає вчителю знайти необхідні доречні слова та коментарі до різних видів робіт: самостійної, парної, групової, проєктної діяльності учнів. Такі репліки дозволяють зробити зауваження без зайвих образ, підтримати та надихнути кожного оригінальним та несхожим на інших коментарем (Додаток 1).

Алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання була можливість з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Обговорення разом з учнями критеріїв оцінювання, що робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї.

3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв'язку. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонується обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час  взаємооцінювання доцільно формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення.

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонується спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.

5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонується надавати перевагу індивідуальній роботі.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення / інтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. 

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання:

• аудіювання (2–4 кл.),
• читання вголос (1–4 кл.),
• читання мовчки (3–4 кл.),
• читання напам'ять (2–4 кл.),
• роботу з літературним твором/медіа текстом (2–4 кл.),
• діалог (усно/письмово, 2–4 кл.),
• усний переказ (2–4 кл.),
• письмовий переказ (3–4 кл.),
• усний твір (2–4 кл.),
• письмовий твір (4 кл.),
• списування (1–4 кл.),
• диктант (2–4 кл.),
• робота з мовними одиницями (2–4 кл.).

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався.

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3–4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.

Під час складання календарно-тематичного плану рекомендується дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (розділ V), передбачати не більше однієї тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.

Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендується фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляти учням та їхнім батькам.

Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.

Підсумкове оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня / учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути:

• результати виконання тематичних діагностувальних робіт,
• записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками,
• спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» пропонується здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонується за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування.

Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу подано у Додатку 2 (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах):

• на лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного  предмета/інтегрованого курсу записуються номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу – ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень;
• у кожній колонці фіксується стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано -   ✓; ще формується - нічого не записувати);
• в 3–4 класах використовується рівнева оцінку, тому замість позначки  ✓ записується перша буква назви рівня, якому відповідає результат навчання;
• у частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записується лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Державна підсумкова атестація.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводиться державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

У свідоцтві досягнень учня надається розгорнута характеристика результатів навчання  учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти пропонуються розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва  примірні зразки свідоцтв   досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків». Подані в Додатку 3 примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу.  

Свідоцтво досягнень учня можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу.

Оригінал документа зберігається батьками учня/учениці чи особами, що їх замінюють. Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплено печаткою, рекомендуємо зберігати в особовій справі учня.   Інформація із свідоцтва досягнень учня до особової справи не переписується. В особовій справі доцільно лише зазначати рішення про переведення до наступного класу.

2.4.2. БАЗОВА ТА СТАРША ШКОЛА

Види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Основною ланкою в системі контролю у закладі є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси), контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Учитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. 

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Оцінювання результатів навчання учнів 5 –9 класів  

Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання схарактеризовані рівневою оцінкою.

Критерії оцінювання навчальних досягнень.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5 -9 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти,  є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. (Додаток 4). Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Критерії оцінювання галузей подано в додатку 6.

Свідоцтво досягнень для учнів.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Свідоцтво досягнень (Додаток 5) відображає результати навчальних досягнень учня / учениці 5–9 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу.

Надана форма Свідоцтва досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих курсів визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.

Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рекомендується систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня і враховувати не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень.

Оцінювання результатів навчання учнів 10 –11 класів 

При оцінюванні навчальних досягнень учнів ураховуються:

• характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
• якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,  формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого (Додаток 4).

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця)  правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і  не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.  

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

-          усунення безсистемності в оцінюванні;

-          підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-          індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-          систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

-         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та  навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися  для проведення тематичного оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а  за рік - на основі  семестрових оцінок.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно - дослідницькі, соціально значущі результати.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до  Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Ефективною у старшій школі є рейтингова система оцінювання, яка сприяє формуванню ключових компетенцій і створює можливості для: 

• визначення рівня підготовленості учнів  на кожному етапі навчального процесу;
• отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
• градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти тощо);
• підвищення навчальної мотивації й відповідальності;
• підвищення об’єктивності оцінювання.

 Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності. 

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем  у 9-х класах основної  школи  може бути використана форма оцінювання портфоліо.

Основна суть  портфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна філософія  портфоліо передбачає зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок;  підвищення ролі самооцінки.

Додаток 1

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання

учнів 1- 4 класів

Додаток 2

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

Зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу

Примірний зразок лівої  сторінки розвороту журналу

українська мова

(Назва предмета)

Сформовано - √; ще формується - нічого не записувати

Примірний зразок правої сторінки розвороту журналу

Вчитель   ______________________________________________

____________
* усі зазначені показники характеристики містяться у свідоцтві досягнень учня.

Додаток 3

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

Примірний зразок № 1

_______________________________________________
(назва закладу загальної середньої освіти)

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

учня/учениці __(1-2)_ класу
_______________________________________________
(прізвище та ім'я учня/учениці)

_______________ навчальний рік

Примірний зразок № 2

________________________________
(назва закладу загальної середньої освіти)

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

учня/учениці __(3-4)_ класу
_______________________________________________
(прізвище та ім'я учня/учениці)

_______________ навчальний рік

Додаток 4

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-11 класів,

які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту

базової середньої освіти 

Додаток 5

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

____________________________________________________

(назва закладу загальної середньої освіти)

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

учня / учениці _(5-9)_ класу

__________________________________

(прізвище та ім’я учня / учениці)

_______________ навчальний рік

Свідоцтво досягнень.

Додаток 6

до Положення про систему оцінювання здобувачів освіти

КЗ «Кислівський ліцей»

Для 5-9 класів:

1. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин).
2. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (іноземні мови).
3. Критерії оцінювання математичної галузі.
4. Критерії оцінювання громадянської та історичної галузі.
5. Критерії оцінювання природничої галузі.
6. Критерії оцінювання інформатичної галузі.
7. Критерії оцінювання соціальної та здоровʼязбережувальної галузі.
8. Критерії оцінювання технологічної галузі.
9. Критерії оцінювання мистецької галузі.
10. Критерії оцінювання галузі «Фізична культура».

« повернутися