Антибулінгова політика
Основне завдання сучасної школи - створення нового освітнього простору, головними засадами якого є безпечне навчальне середовище, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Сьогодення освіти характеризується потужною реформою галузі, що базується на Концепції НУШ. Проте, дуже часто в освітніх закладах поряд із позитивними моментами постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Серед сучасної учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного.
Тому, дуже важливо, щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про таке негативне явище як булінг, його ознаки, наслідки та шляхи реагування, а головне, як його уникнути.
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання.
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Дослідження, проведені у 2018-2019р. у нашій школі з питання поширення булінгу серед учнівської молоді, також підтверджують актуальність даного питання.
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної або моральної шкоди.
Згідно Закону України «Про освіту», Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)», наказу МОНУ «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 26.12.2019р. розроблено Антибулінгову політику, яка регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процессу щодо питання захисту дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).
Мета:
створити безпечне освітнє середовище, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, та формує культуру безпечної здорової поведінки всіх учасників освітнього процесу.
Завдання:
1. Обгрунтувати умови для створення безпечного освітнього середовища в школі, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу.
2. Визначити стан, причини і передумови поширення булінгу (цькування) в школі.
3. Підвищити рівень проінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування).
4. Формувати вміння асертивної поведінки та усвідомлення булінгу, (цькування) як порушення прав людини.
5. Виховувати в учасників освітнього процесу нетерпиме ставлення до насильницьких моделей поведінки.
6. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу.
7. Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в школі.
Очікування:
запобігання виникненню булінгу в освітньому середовищі.
Антибулінгова політика школи ґрунтується на пріоритетах та цілях, які визначені комітетом ООН:
· взаєморозуміння;
· взаємоповага;
· дружня атмосфера;
· пріоритет прав людини;
· толерантність;
· постійний розвиток;
· активна життєва позиція;
· здоровий спосіб життя;
· людяність;
· порядність;
· повага до приватного життя;
· мир;
· єдина країна.
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в школі ґрунтується на принципах:
· недискримінації за будь-якими ознаками;
· ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
· партнерства та підтримки між педагогічним колективом школи і батьками
(законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти
особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
· розвитку емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
· гендерної рівності;
· демокртичності в прийнятті рішень.
Теоретичні засади
Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають яскраво виражені характеристики зовнішності, поведінки чи проблеми зі здоров’ям.
· Фізичні відмінності – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату, фізично слабкі.
· Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
· Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.
· Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими, ніж з однолітками.
· Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
· Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
· Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
· Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.
· Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.
Форми прояву булінгу
1. Вербальний булінг
Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
2. Фізичний булінг
Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування. Полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
3. Соціальний булінг
Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції. Припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапези за обіднім столом, гри, заняття спортом чи громадської діяльності.
4. Кіберзалякування
Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
До булінгу (цькування) в школі належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні школи та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, їдальнею тощо) та (або) за межами школи під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи школи, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою директора школи, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаки булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
· умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
· словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
· будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
· будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
· інші правопорушення насильницького характеру.
Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:
· замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
· неврівноважена поведінка;
· агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
· різка зміна звичної для дитини поведінки;
· уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
· відлюдкуватість, уникнення спілкування;
· ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
· занижена самооцінка, наявність почуття провини;
· поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
· демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних занять;
· відмова відвідувати школу з посиланням на погане самопочуття;
· депресивні стани;
· аутоагресія (самоушкодження);
· суїцидальні прояви;
· явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
· намагання приховати травми та обставини їх отримання;
· скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
· пошкодження чи зникнення особистих речей;
· вимагання особистих речей, їжі, грошей;
· жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
· наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
· наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
Наслідки шкільного насилля
Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи: § неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
§ негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
§ неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
§ девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
Потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
Спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).
Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в школі є:
· служба у справах дітей Рожнятівської РДА;
· Рожнятівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
· органи місцевого самоврядування;
· дирекція та працівники школи;
· засновник закладу освіти або уповноважений ним (ними) орган;
територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в школі діють в межах повноважень, передбачених законодавством та нормативно-правовими документами.
ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ
Алгоритм діяльності педагогічних та інших працівників школи при виникненні ситуацій булінгу
Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:
ü вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
ü за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
ü звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
ü повідомити директора школи та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
Роль учителя у такому алгоритмі чітко визначена . Учитель має надавати дитині- агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передавати її фахівцям соціально-психологічної служби школи.
Алгоритм діяльності соціально-психологічної служби при виникненні ситуацій булінгу
· Накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми у певному класі. Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом про прояви булінгу серед підлітків у школі.
· Діагностика психологічної атмосфери, системи взаємостосунків між однокласниками, соціометрія у класних колективах, де виявлено булінг.
· Виявлення булерів, а також реальних та потенційних жертв.
· Створення умов недопущення явища булінгу.
· Швидке і грамотне роз'єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.
· Узагальнення результатів спостережень та діагностики психологічної атмосфери у класному колективі.
· Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети.
· Індивідуальна або групова (за необхідністю) психологічно-корекційна робота з жертвами булінгу.
Алгоритм діяльності директора школи при виникненні ситуацій булінгу
1. Директор школи у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
ü за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
ü повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
ü повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
ü скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше, ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
Терміни подання та розгляду заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу зобов’язані повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, директора школи або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в школі.
1. У школі заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає директор школи.
2. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
3. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання заяви.
4. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
5. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату, але не пізніше, ніж через 3 робочих дні після створення Комісії.
6. Директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
СКЛАД КОМІСІЇ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЇЇ ЧЛЕНІВ
1. Склад комісії затверджує наказом директор школи. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше, ніж п’яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в школі.
3. Головою комісії є директор школи.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:
ü ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
ü подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
ü брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
ü висловлювати окрему думку усно або письмово;
ü вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
6. Член комісії зобов’язаний:
ü особисто брати участь у роботі комісії;
ü не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
ü виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;
ü брати участь у голосуванні.
7. Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Реагування на доведені випадки булінгу
1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:
повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
ü забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи та затверджуються директором школи.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (цькування) Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ(цькування) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно -
правовою базою та регулюючими документами щодо попередження проблеми насилля в освітньому середовищі.
Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, соціально- психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі школи з окресленої проблеми.
2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень. (Додакток 5)
4. Ознайомлення дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки (Додаток 3,4).
5.Просвіта батьків засобами веб-сайту, інформаційного стенду, індивідуальних та групових консультацій..(Додаток 2)
Батьківські збори як одна із форм організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
6. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
7. Для успішного попередження та протидії насильству проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в школі відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти
(ДОДАТОК 1. План заходів)
Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики
1. Директор школи призначає відповідальну особу за реалізацію Антибулінгової політики
2. Призначена особа відповідає за реалізацію Антибулінгової політики, реагує на будь-які сигнали щодо її порушення, а також вносить пропозиції стосовно внесення змін до неї.
3. Працівники школи можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території школи.
Функціональні обов’язки відповідального
тримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них.
2. Самооцінювання рівня дотримання основних положень Антибулінгової політики школи.
3. Надання пропозицій щодо внесення можливих змін в Антибулінгову політику школи.
4. Консультування працівників школи щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини.
5. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень Антибулінгової політики, надання інформації щодо їх змін.
6. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.
Показники виконання вимог Антибулінгової політики
1. У школі запроваджено реалізацію Антибулінгової політики, яка містить принципи захисту дітей від насильства.
2. Стратегія Антибулінгової політики визначає такі питання:
• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники школи;
• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;
• правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;
• правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.
• принципи безпечних відносин між працівниками школи та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.
4. Директором школи призначено особу, відповідальну за реалізацію Антибулінгової політики, при цьому чітко визначено всі її завдання.
Школа проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.
1. Усі працівники школи ознайомлені з Антибулінговою політикою.
2. Усі працівники школи знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).
3. Учителі та класні керівники школи пройшли навчання з методів та інструментів, які використовуються для навчання дітей захисту від насильства та зловживань (також при використанні Інтернету), мають плани відповідних занять і навчальні матеріали для дітей.
4. Класні керівники та вчителі пройшли інструктаж з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.
5. Працівники школи мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях.
Школа проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства.
1. На веб-сайті школи для батьків є вся необхідна інформація з таких питань:
· виховання дітей без застосування насильства;
· захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;
· можливості для вдосконалення навичок виховання;
· контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.
2. Усі батьки ознайомилися з Антибулінговою політикою.
Показники виконання вимог:
· кількість батьків, ознайомлених з Антибулінговою політикою.
У школі дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.
1. На годинах спілкування організовано заняття для дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).
2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.
3. У школі є електронні навчальні матеріали для дітей з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.
4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді на сайті школи.
Школа проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим правилам захисту дітей.
1. Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.
2. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у школі проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).
3. Щорічно готується внутрішній звіт про виконання в школі Антибулінгової політики.
Заключні положення
1. Антибулінгова політика чинна з дня її оприлюднення.
2. Оприлюднення документа має відбутися через його розміщення на сайті школи .
