Освітня програма

Дата: 07.09.2025 15:09

Кількість переглядів: 155

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор  КЗ «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»        

_____________  Інна ЖИЖЧЕНКО

« 28 »       серпня      2025 року

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

(наскрізна)

Комунального закладу «КИСЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ»

на 2025/2026 навчальний рік

Кислівка – 2025

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Комунальний заклад «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради» є юридичною особою, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти на різних рівнях.

 1.2. Повне найменування закладу:

Організаційно-правова форма Закладу – комунальна організація (установа, заклад);

Назва Закладу: КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИСЛІВСЬКИЙ  ЛІЦЕЙ ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ». 

Скорочене найменування Закладу: КЗ «КИСЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ».

1.3. Статус Закладу: неприбутковий заклад освіти.

       Тип Закладу: ліцей.

1.4. Місцезнаходження (юридична та фактична адреса) Закладу: 63742, Україна, Харківська область, Куп’янський район, село Кислівка, вулиця Чуйкова, будинок 7-А.

Код ЄДРПОУ: 25175640

1.5. Засновником Закладу є Петропавлівська сільська рада, місцезнаходження якої: Україна, 63722, Харківська область, Куп’янський район, село Петропавлівка, вулиця Червона, будинок 25 Б.

1.6. Комунальний заклад «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради» має у своїй структурі підрозділи:

- дошкільний підрозділ, що забезпечує дошкільне навчання та виховання;

- І рівень освіти – початкова школа (1 – 4) класи, що забезпечує здобуття початкової освіти;

- ІІ рівень освіти – гімназія (5 – 9) класи, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;

- ІІІ рівень – профільна освіта (10 – 11) класи), що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

1.7. Вид діяльності за КВЕДом:

85.10 – дошкільна освіта;

85.20 – початкова освіта;

85.31 – загальна середня освіта (основний)

Режим роботи - 5-денний навчальний тиждень.

Мова навчання – українська.

Ураховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, у старшій школі навчання організовується за  гуманітарним напрямом диференціації навчання: у 10 і 11 класах профіль навчання – українська філологія.

У 2025/2026 навчальному році функціонуватимуть 11 класів: початкова школа  - 1-4 класи; базова школа – 5-9 класи; старша школа – 10-11 класи.

2.  Наскрізну освітню програму КЗ «Кислівський ліцей» розроблено на основі типових освітніх програм, відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

3. У освітній програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти (Додатки 2-4). Години варіативної складової використано на збільшення годин на вивчення окремих навчальних предметів інваріантної складової. Їх розподіл подано у Пояснювальній записці до Робочого навчального плану на 2025/2026 н.р. (Додаток 1).

4. Головною метою Закладу є надання якісних освітніх послуг, забезпечення Державних стандартів, всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, як найвищої цінності, її інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-цифрова компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням, рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість і фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

5. Пріоритетними завданнями Закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

- виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свободи людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

- розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

-  виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження й зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину й суспільство;

- створення умов для опанування учнями знань понад державний мінімум;

- здійснення науково-практичної підготовки талановитої молоді;

- надання учням можливостей для реалізації індивідуальних, творчих потреб, забезпечення умов для оволодіння практичними уміннями і навичками наукової, дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності, певного рівня професійної підготовки;

- пошук і відбір для навчання талановитої молоді;

- оновлення змісту освіти, розробка і апробація нових педагогічних технологій, методів і форм навчання та виховання.

6.  Головними принципами освітньої діяльності Закладу є:

- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

-  забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

-  прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

-  нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

-  свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу, інших суб’єктів освітньої діяльності;

-  академічна доброчесність;

-  академічна свобода;

-  фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом;

- гуманізм;

- демократизм;

- єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

- формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

- формування громадянської культури та культури демократії;

- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

- невтручання політичних партій в освітній процес;

- невтручання релігійних організацій в освітній процес;

- різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань;

- сприяння навчанню впродовж життя;

- інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;

- нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

ІІ.  ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Освітній процес в Закладі організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб за такими циклами:

• перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
• другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);
• перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);
• другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 роки навчання);
• перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
• другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

Навчання в КЗ «Кислівський ліцей» за освітньою програмою для 5-х класів Нової української школи можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення), що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). 

Здобувати профільну середню освіту можуть особи, які завершили здобуття базової середньої освіти.

Здобуття профільної середньої освіти передбачає академічне спрямування:

профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;

ІІІ.  ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу в КЗ «Кислівський ліцей» у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

 Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших;

 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; 

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

на рівні базової середньої освіти: в 5-8 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); у 9  класі – Державного стандарту  базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

на рівні повної середньої освіти (в 10-11 класах) - Державного стандарту  базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти

на рівні початкової освіти: Типової освітньої програми для учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

на рівні базової середньої освіти: у 5-8 класах – Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235),

у  9 класі – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

на рівні повної середньої освіти (в 10-11 класах) - Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. №408);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»;  

від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;

Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;

Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);

Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;

Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

власного Статуту.

 ІV.  ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

Міністерством освіти і науки України затверджено типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Освітня програма ліцею розроблена на основі типових освітніх програм, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. В рамках навчальної програми подано: 

• очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти);
• пропонований зміст предмета;
• реалізації  в змісті предмета;
• внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

V.   ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Навчальний план на 2025/2026 навчальний рік складено відповідно до Освітньої програми   КЗ «Кислівський ліцей», розробленої з урахуванням вимог наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №№ 405,408 від 21.03.2018 № 268:

- для 1-2-х класів - за Типовою освітньою програмою (під керівництвом Савченко О. Я.), затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019р. №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;

- для  3-4-х класів за Типовою освітньою програмою (під керівництвом Савченко О. Я.), затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019р. №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

- для 5-8-х класів за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 року №235;

- для 9-го класу за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 1  до Типової освітньої програми);

- для 10-11х класів – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (таблиці 2, 3 до Типової освітньої програми).

VІ.  ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ

У 2025/2026 навчальному році освітній процес у ліцеї здійснюється за дистанційною формою. Рекомендовано в роботі використовувати освітню платформу «Просвіта» для ведення класних електронних журналів, електронних щоденників учнів як основну; для проведення онлайн уроків, виховних заходів, консультацій, спілкувань з батьками та учнями використовувати програми для організації відеоконференцій Zoom, Google meet, месенджери viber, instagram тощо. Для забезпечення дистанційного навчання учнів учитель може використовувати технології дистанційного навчання, створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси на свій вибір.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути:

• віртуальні екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• уроки-семінари,
• конференції,
• квести,
• інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими),
• інтегровані уроки,
• відео-уроки,
• ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

 Оцінювання навчальних досягнень учнів має  відповідати «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання учнів 1-2 класів здійснюється вербально. Здобувачі освіти 1 класу домашні завдання не отримують, тому записи у колонці «Завдання додому» не здійснюються.

Для здобувачів освіти 3-4 класів оцінювання  здійснюється на кінець навчального року рівнево. У кожній колонці буде фіксуватися стан сформованості обов'язкових результатів навчання. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. 

Оцінювання здобувачів освіти 5-11 класів здійснюється відповідно до 12-бальної шкали оцінювання знань, умінь та навичок учнів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. 

Оцінювання результатів навчання учнів 5-8 класів здійснюється згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 №1/4895-25, відповідно до вимог Держстандарту базової середньої освіти. (Додаток 6) .

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. 

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. 

Додаток 1

до Освітньої програми  

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до робочого навчального плану

комунального закладу «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»

на 2025/2026 навчальний рік

І.  Порядок вивчення окремих предметів

До робочого навчального плану входять інваріантна та варіативна складові частини змісту повної загальної середньої освіти. В інваріантній складовій частині визначено необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, враховуючи вимоги додержання Державного стандарту загальної середньої освіти.

 Навчальне навантаження учнів не перевищує гранично допустимого тижневого навантаження відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження.

Варіативна складова навчального плану сформована відповідно до типу навчального закладу, запитів школярів, якісного складу педагогічних кадрів та навчально - методичного забезпечення.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рішенням педагогічної ради (протокол № 8 від 08.06.2024 року) конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Години варіативної складової використано на збільшення годин на вивчення окремих навчальних предметів інваріантної складової:

- з метою формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державними стандартами початкової, базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»), – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної), розвитку творчих здібностей учнів виділено додаткові години на вивчення предметів: 

   - додаткові години для курсів за вибором: з метою підготовки учнів до взаємодії з соціальним середовищем, виховання сучасного громадянина – патріота Української держави введено курс за вибором

- додаткові години на вивчення спеціальних курсів: з метою виховання патріота рідного краю, гідного громадянина України, поглиблення пізнавального інтересу до історії рідного краю впроваджується

- додаткові години на вивчення профільних предметів:

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 у громадянській та історичній освітній галузі для 6-8 класів громадянська освіта інтегрується окремими темами впродовж навчального року з історією України. Під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі в ліцеї використано максимальний показник, визначений для цієї освітньої галузі в додатку 1, а саме для 5 класу у кількості 2 години на тиждень, для 6-8 класів по 3 години на тиждень.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2016 року №826 «Про затвердження навчальних програм в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах» та на підставі листа Міністерства освіти і науки України від 30.09.2016 №1/9-514 «Про особливості викладання математики (рівень стандарту) в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах» викладання математики в 10-11 класах на рівні стандарту здійснюватиметься відповідно до навчальної програми та передбачає вивчення двох математичних курсів – алгебри і початків аналізу та геометрії.

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5), викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5 години) по – 1 годині через тиждень.

Навчальні предмети інваріантної складової навчального плану викладаються за типовими освітніми програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

ІІ. Структура навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2025/2026 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня. Проте згідно із Законом № 2315-IX від 19.06.2022 під час дії воєнного стану зупиняється дія положень частини третьої статті 10.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 1 вересня 2025 року по 26 грудня 2025 року, ІІ семестр - з 12 січня 2026 року по 29 травня 2026 року; упродовж навчального року для учнів будуть проводитися канікули: орієнтовно, осінні з 25 жовтня по 02 листопада 2025 року, зимові з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026, весняні з 21 березня по 29 березня 2026 року. Навчальні заняття завершуються 29 травня 2026 року проведенням свята «Останнього дзвоника». Додаткові канікули для учнів 1-го класу не проводяться.

Тривалість уроків у ліцеї становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-11-х класах – 45 хвилин.

В структурі навчального року можливі зміни.

Директор ліцею:                         Інна ЖИЖЧЕНКО

Додаток 2

до Освітньої програми 

Навчальний план

Комунального закладу «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»

І ступеня на 2025/2026 навчальний рік

(Наказ МОН України від 08.10.2019р. №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (типова освітня програма під керівництвом Савченко О.Я.), наказ МОН України від 08.10.2019р. №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» (типова освітня програма під керівництвом Савченко О.Я.)).

Директор ліцею:                                       Інна ЖИЖЧЕНКО

Додаток 3

до Освітньої програми 

Навчальний план

Комунального закладу «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»

ІІ ступеня (5-7 класи) на 2025/2026 навчальний рік

(Наказ МОН України від 09.08.2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»)                                                                                                     Відповідно до додатку 3 (з навчанням українською мовою)

Директор ліцею:                                       Інна ЖИЖЧЕНКО

Додаток 4

до Освітньої програми 

Навчальний план

Комунального закладу «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»

ІІ ступеня (9 клас) на 2025/2026 навчальний рік

(Наказ МОН України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня») Відповідно до таблиці 1 (з навчанням українською мовою)

Директор ліцею:                                       Інна ЖИЖЧЕНКО

Додаток 5

до Освітньої програми 

Навчальний план

Комунального закладу «Кислівський ліцей Петропавлівської сільської ради»

ІІІ ступеня (10-11 класи) на 2025/2026 навчальний рік

(Лист МОН України від 10.04.2020 року №1/9-205 «Щодо зміни назви навчального предмета «Захист України») Відповідно до таблиць 2, 3 до наказу МОН України від 20.04.2018р. №408 (в редакції наказу МОН України від 20.06.2025р. №890)

Директор ліцею:                                       Інна ЖИЖЧЕНКО

Додаток 6

до Освітньої програми 

Оцінювання результатів навчання учнів 5-8 класів.

Тож у цому матеріалі ми підготували огляд ключових аспектів цього документа, що стосуються порядку проведення оцінювання, алгоритму виставлення семестрових і річних оцінок, а також особливостей їх фіксації у класному журналі. Особливості оцінювання за групами результатів у різних освітніх галузях Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання, визначених у Держстандарті, які побудовані за такою ієрархією: • низка конкретних результатів, для кожного з яких визначено орієнтири для оцінювання, утворюють загальний результат; • споріднені загальні результати об’єднано в групи. Це дає змогу вивести лише 3 або 4 семестрові оцінки, а не оцінювати кожний окремий загальний результат, яких у кожній галузі налічується більше десяти. У додатку 2 до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 визначено галузеві критерії, які реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий) і дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12 бальній шкалі. Але в окремих освітніх галузях кількість груп результатів навчання (далі – ГР), визначених у галузевих критеріях, не співпадає з кількістю груп результатів Держстандарту: • у математичній освітній галузі – 4 групи загальних результатів Держстандарту перерозподілено в критеріях оцінювання за 3-ма групами: ГР1 поєднує І та ІІ групи результатів із Держстандарту, ГР2 містить частину загальних результатів ІV групи, ГР3 відповідає ІІІ групі; • у соціальній і здоров’язбережувальній галузі – 4 групи загальних результатів перерозподілено в критеріях оцінювання за 3-ма групами: ГР 1 об’єднує І і ІІ групи загальних результатів навчання із Держстандарту, ГР 2 відповідає ІІІ групі, ГР 3 – ІV групі. В інтегрованому курсі «Здоров'я, безпека, добробут» рекомендується здійснювати оцінювати результати навчання за трьома групами галузевих критеріїв. У навчальному предметі «Підприємництво і фінансова грамотність» та «Курсах соціального, емоційного та етичного спрямування» (Етика, Вчимося жити разом, Культура добросусідства тощо) – за ІV групою результатів навчання Держстандарту, що відповідає ГР3, а в інтегрованому курсі «Безпековий практикум» – за ГР1 та ГР2; • у громадянській та історичній освітній галузі – шість груп результатів навчання Держастандарту об’єднано в три групи. Так, у групі результатів: «Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ» об’єднано І і ІІ групи загальних результатів стандарту; «Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту» – ІІІ і ІV групи; «Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію» – V та VІ групи стандарту. Проте якщо заклад освіти вважає за доцільне, він може оцінювати результати окремо за 6 групами результатів, визначеними в Держстандарті; • у природничій освітній галузі – загальні результати навчання обʼєднано в 4 групи, але оцінювання здійснюють у межах трьох груп результатів галузевих критеріїв, оскільки ІV група результатів Держстандарту реалізується наскрізно в процесі навчання; • у мистецькій освітній галузі – 4 групи загальних результатів навчання об’єднано в 3 групи результатів. Уміння аналізувати твори мистецтва та здійснювати пошук та аналіз мистецької інформації у цифровому середовищі оцінюється за критеріями ГР 1 (знаннєвий), виконання практично-творчих завдань в образотворчому, музичному інших видах мистецтва та створення мистецьких продуктів за допомогою цифрових інструментів – за критерієм ГР2 (діяльнісний), уміння визначати та описувати емоції, висловлювати ціннісні ставлення, критичні судження – за критерієм ГР 3 (ціннісний). Планування поточного оцінювання Під час планування роботи з проведення оцінювання вчитель має визначити: • вид оцінювання (формувальне або підсумкове); • етапи здійснення оцінювання результатів навчання певної групи упродовж семестру; • форми роботи та види завдань (інструменти оцінювання) для поточного оцінювання результатів кожної групи (можна використати види діяльності, які запропоновано в модельних навчальних програмах). Кількість оцінок залежить, зокрема, й від того, скільки годин навчального навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних предметів вона має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр, для тих, що мають понад три години тижневого навантаження, їх кількість можна збільшити. МОН наголошує на тому, що потреби фіксувати в журналі оцінювання за групами результатів на кожному уроці немає. Семестрова оцінка за групами результатів Заклад освіти може скористатись академічною свободою в здійсненні поточного та підсумкового оцінювання або ж скористатись алгоритмом виведення семестрової оцінки, яку рекомендує МОН. Для виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів вчитель може запланувати проведення впродовж семестру: • поточного оцінювання результатів кожної групи – щонайменше двічі. Поточні оцінки, які не співвідношенні з певними групами результатів, не враховуються при виведенні семестрової оцінки, а використовуються для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням; • підсумкових робіт за кожною групою результатів протягом/ наприкінці семестру (мінімум одну) або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру. Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі: • двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів; • оцінки (оцінок) за підсумкову роботу. Але що роботи у разі відсутності в учня того чи іншого оцінювання? МОН рекомендує: • якщо учень був відсутній під час підсумкового оцінювання – виставляти семестрову оцінку за цю групу результатів на основі наявних поточних оцінок. У такому випадку виконувати підсумкову роботу учню не потрібно, а у класному журналі у відповідній клітинці роблять запис «н»; • якщо в учня немає поточних оцінок за певну групу результатів, він має виконати відповідну підсумкову роботу. Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи. Тематичне оцінювання Крім того, вчитель або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення про застосування тематичного оцінювання, де кожна тематична оцінка має відповідати певній групі (групам) результатів навчання. У роз’ясненнях МОН пропонує виставляти тематичну оцінку на підставі: • тематичних контрольних робіт, у яких має бути передбачено завдання за відповідною групою або групами результатів навчання. Виконувати тематичну або підсумкову роботу, яка було пропущена, учню не потрібно; • поточних оцінок, за умови що кожна така оцінка позначена індексом тієї групи, результати якої було оцінено. За цим алгоритмом наприкінці семестру також можуть проводитися підсумкові роботи (одна комплексна або кілька за групами результатів). Семестрову оцінку за кожною групою результатів вираховують як середнє арифметичне з тематичних оцінок за відповідними групами та оцінки за підсумкову роботу (у разі її проведення). Особливості оцінювання предметів / інтегрованих курсів різних освітніх галузей У роз’ясненнях МОН визначено такі особливості проведення оцінювання предметів / інтегрованих курсів: • природничої та мистецької освітніх галузей – проведення підсумкових робіт за окремими групами результатів не обов’язкове. Наприклад, семестрову оцінку за Групу результатів 1 «Здійснює дослідження природи» (природнича освітня галузь) виставляють за результатами поточного оцінювання практичного складника навчальних програм (практичні роботи, лабораторні роботи, дослідження і спостереження/ самоспостереження тощо). Семестрову оцінку за ГР2 «Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація» (мистецька освітня галузь) виставляють на підставі поточних оцінок за цією групою результатів; • технологічної освітньої галузі й фізичної культури – семестрові оцінки за групами результатів можна виставляти за результатами поточного оцінювання без додаткового проведення підсумкових робіт. Крім цього, може бути обраний формат проєктної взаємодії, який учитель також оцінює за групами результатів; • мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) – семестрове оцінювання з іноземних мов МОН пропонує здійснюватися за двома варіантами: 1) проведення оцінювання за різними видами комунікативної мовленнєвої діяльності, що охоплюють усі групи результатів стандарту наприкінці семестру. Семестрову оцінку виставляють за чотирма видами комунікативної мовленнєвої діяльності, а поточні оцінки не враховуються. 2). за тематичною (у разі потреби) та різними видами комунікативної мовленнєвої діяльності, що охоплюють усі групи результатів стандарту, наприкінці семестру. Семестрову оцінку виставляють за чотирма видами комунікативної мовленнєвої діяльності з урахуванням (за потреби) тематичного оцінювання, а поточне оцінювання не враховують. Коригування семестрової оцінки Семестрова оцінка може підлягати коригуванню за окремими групами результатів. Для цього учень може пройти повторне оцінювання за однією або кількома групами результатів, а у разі проведення комплексної роботи - виконати завдання, які охоплюють оцінювання лише певної групи результатів. Річне оцінювання Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок), вона може бути середнім арифметичним оцінок за ці навчальні періоди. Підсумкову комплексну роботу за рік не проводять. Фіксація оцінювань за групами результатів у класному журналі Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою відповідного уроку, унизу колонки зазначають групу результатів (ГР1, ГР2, ГР3, ГР4). Якщо на уроці оцінюється декілька груп результатів окремими поточними оцінками, то вони фіксуються в окремих колонках із зазначенням груп внизу сторінки журналу. Однак МОН наголошує на тому, що оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на одному уроці не є доцільним та обов'язковим. Оцінки за підсумкові роботи (ПР) також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПР ГР1, ПР ГР2, ПР ГР3, ПРГ Р4). Якщо підсумкова робота була за однією групою результатів, то в колонці з відповідною датою виставляють оцінки і внизу колонки зазначають індекс цієї групи: Якщо підсумкова робота була комплексною, то під однією датою записують оцінки за цю роботу за кожною групою результатів: Для фіксації тематичного оцінювання в класному журналі в колонці замість дати пишуть слово «Тематична», а внизу сторінки позначають відповідну групу результатів (наприклад, ГР1). Якщо тематична оцінка охоплює кілька груп, то у класному журналі кількість таких стовпців без дати із написом «Тематична» має відповідати кількості груп, які позначаються внизу сторінки (ГР1, ГР2, …). Оцінка за зошит не впливає на результати семестрового оцінювання й фіксується в журналі в окремій колонці без дати. Результати скоригованого оцінювання виставляють в окремі стовпці журналу, поруч з семестровими за групами результатів, наприклад «Скоригована ГР1». Під час обчислення загальної семестрової оцінки вираховують середнє арифметичне за всіма групами результатів і виставляють скориговану оцінку в колонку без дати з написом «Скоригована» поруч зі стовпцем «I семестр» або «II семестр». Стовпці для виставлення скоригованих оцінок відводять у журналі навіть за відсутності учнів, які виявили бажання коригувати їх. Також МОН надало окремі роз'яснення для вчителів, які викладають іноземні мови: • якщо проводиться комплексна підсумкова робота за різними видами комунікативної мовленнєвої діяльності, то у журналі в колонці ставлять дату її проведення і під нею прописують ті види робіт, які оцінені; • якщо проводять окремі підсумкові роботи для кожного виду комунікативної мовленнєвої діяльності протягом частини уроку, то дату проведення такого контролю не вказують, а записують в окремій колонці без дати.

« повернутися