Кар’єра в насінництві: чому агрономія, генетика та вірусологія — вибір майбутнього
Планету годують агрономи та генетики: за останні 20 років глобальне виробництво продовольства зросло більш ніж на 50% саме завдяки їм. Але в Україні давно відчувається нестача цих фахівців. Водночас кар’єрні перспективи для них є доволі цікавими.
В Україні спостерігається брак фахівців у аграрному секторі, зокрема в насінництві. Йдеться не лише про «класичні» професії, як-от агрономи, але й про вірусологів, технологів і маркетологів, яких останніми роками також не вистачає.
Ця проблема стає дедалі актуальнішою, оскільки міжнародні компанії, які розвивають свої потужності на території України, активно шукають спеціалістів у цих сферах. Це відкриває нові можливості для кар’єрного зростання та професійної реалізації українських фахівців — вважає Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України та ділиться з Work.ua перспективами для фахівців у сфері насінництва.
Зараз в насінництві панують такі тенденції, як збільшення попиту на фахівців, здатних впроваджувати новітні біотехнології, працювати з даними геноміки та створювати насіння для нового покоління агрокультур.
Водночас стабільно високим залишається попит на ключових спеціалістів з глибокою професійною базою, які роками забезпечують якість і розвиток насіннєвої індустрії.
Зокрема, йдеться про агрономів-насіннєводів, на яких спирається весь організаційний, виробничий і науковий процес, і селекціонерів, які створюють нові або покращують наявні сорти, закладаючи основи для конкурентоспроможного насіння. Адже унікальні відкриття патентуються та можуть стати брендовими для підприємства.
Вірусологи, технологи, маркетологи — кого потребують в галузі
Останніми роками насіннєвим компаніям неабияк потрібні вірусологи (або фахівці з хвороб рослин), технологи з обробки насіння та фахівці з маркетингу й продажів. Чому?
Вірусологи запобігають спалахам хвороб, які можуть вплинути як на прибутковість, так і на продовольчу безпеку. Вони застосовують молекулярну біологію та генетичний аналіз і можуть тісно співпрацювати з селекціонерами, щоб підвищити генетичну стійкість культур.
Вірусологи працюють на випередження, щоб не допустити ризику «епідемій» серед рослин, і зупиняють поширення небезпечних патогенів ще до того, як насіння потрапляє до аграріїв. Це гарантує безпеку харчових ресурсів і прибутковість бізнесу.
В обов’язки технолога з обробки насіння входить широкий спектр завдань — від комплексної аналітики до спілкування зі споживачами.
Спеціаліст розуміє, як різні способи обробки можуть впливати на продуктивність насіння, відповідає за нанесення захисних хімічних або біологічних шарів з метою запобігання впливу хвороб і шкідників на проростання та вегетацію.
За моїми спостереженнями, такі фахівці потребують розвинених аналітичних навичок для планування експериментів, інтерпретації даних та оцінки ефективності різних стратегій протруювання насіння (обробка насіння сільськогосподарських культур пестицидами для знезаражування від збудників грибкових і бактеріальних хвороб, а також для захисту сходів від ґрунтових шкідників, — прим. ред.).
Крім того, часто саме вони є важливими комунікаторами між компанією та замовниками. Адже покупцю не завжди зрозуміло, навіщо платити ще й за протруювання насіння, якщо, наприклад, він уже купив найкращий гібрид. Тут технолог з обробки має доступною мовою пояснити переваги цього етапу, навести статистику, результати експериментів тощо.
Окремо хочу зупинитися на напрямку маркетингу та продажів у насінництві. Для власника насіннєвої компанії цей фахівець є сполучною ланкою між брендом та ринком. Компанія очікує, що він сформує маркетингові підходи, які виділять її продукцію на ринку.
Цікаво, що для клієнтів менеджер з маркетингу та продажів у насіннєвій компанії не просто продає продукцію — він є джерелом розв’язання їхніх проблем. Фермери вбачають у цих спеціалістах тих, хто дійсно розуміє клопоти — від проблем зі шкідниками та мінливого клімату до дефіциту обігових коштів. І пропонує кастомізовані рішення.
Що стосується конкретних HR-запитів компаній — членів Насіннєвої асоціації України — в останні два роки, то вони мають такий вигляд:
Відчувається дефіцит досвідчених агрономів, адже на них зав’язана правильна організація всього процесу вирощування та збору якісного насіння, а також інтенсивне використання сучасних технологій.
Зростає попит на селекціонерів та генетиків. Потрібні спеціалісти, здатні створювати нові сорти рослин, адаптовані до місцевих умов та змін клімату.
Високо затребуваними залишаються фахівці з вірусології, які забезпечують контроль за поширенням хвороб і сприяють збільшенню врожайності насіння.
На тлі спроб виходу на нові ринки бракує менеджерів з експорту насіння — фахівців, які розуміються на міжнародній торгівлі, логістиці та сертифікації.
Освіта і кар’єрні перспективи в насінництві
Через попит на насіння та посадковий матеріал, що постійно зростає у світі, Україна привертає увагу інвесторів, які розміщують тут потужності насіннєвих заводів разом із дослідницькими лабораторіями. Тож попит на фахівців у сфері насінництва постійно збільшується.
Сьогодні в нашій країні понад 20 вищих освітніх закладів готують фахівців за спеціальністю «Агрономія». Після чотирьох років навчання фахівець отримує диплом бакалавра і вже може почати працювати за професією. Якщо ж потрібна спеціалізація, то необхідно вступати на магістерську програму, що триває ще півтора року.
Спеціалізацію селекціонера та насіннєзнавця можна обрати з першого курсу, тоді диплома бакалавра буде достатньо для роботи в цьому напрямку. Більшість агровишів пропонують магістерські програми для селекціонерів на базі бакалаврату зі спеціальності «Агрономія».
Найбільші українські ВНЗ цього напрямку співпрацюють з іноземними компаніями, що займаються генетикою та селекцією рослин, і пропонують своїм найкращим студентам стажування в лабораторіях та дослідницьких станціях компаній-лідерів цього ринку.
Фахівці з селекції, генетики та агрономії насіння можуть працювати в науково-дослідних центрах НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин, а також в інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України. Але наразі зарплати, що пропонують ці установи, не надто приваблюють фахівців. Однак водночас є можливість паралельно продовжувати навчання в аспірантурі, щоб згодом здобути науковий ступінь і, відповідно, збільшити дохід.
Робота в міжнародних компаніях
Міжнародні насіннєві компанії з потужностями на території України з кожним роком щораз більше потребують фахівців із насінництва. Наразі в нашій державі успішно працюють і продовжують розширювати виробництво кілька великих світових виробників насіння та садивного матеріалу. Це KWS, MAS Seeds, Limagrain, RAGT Semences, Lidea, МАЇС. Оплата початківця-стажера стартує від 15 000 грн.
Однак досить швидко вона може перевищити позначку в 1 000 доларів на місяць і вище. Це, звісно, залежить від результатів роботи, а також від кількості запатентованих відкриттів, адже автор зареєстрованого винаходу отримує роялті від кожної проданої одиниці насіння.
Інновації на ринку насіннєвих професій
Як бачимо з інформації вище — варіанти для розвитку або перекваліфікації є. Але якщо ми хочемо бути конкурентними, вже сьогодні треба дивитися на професії в насінництві ширше і дбати про підготовку фахівців в інноваційних напрямках, наприклад, таких як:
Молекулярна селекція: експерти в цій галузі зосереджені на використанні методів молекулярної біології, як-от CRISPR та секвенування геному, для покращення ознак сільськогосподарських культур на генетичному рівні. Це дозволяє виводити сорти з підвищеною стійкістю до хвороб і стресів навколишнього середовища.
Аналіз наукових даних в агросфері: з ростом обсягів даних зростає попит на фахівців з аналізу інформації, які можуть обробляти складні маси даних, отримані в результаті селекційних програм та польових випробувань. Вони допомагають ухвалювати рішення на основі цієї інформації, оптимізувати селекційні стратегії та прогнозувати результати.
Посилення продовольчої безпеки: освіта та практична підготовка фахівців, що працюють над інтеграцією традиційних методів селекції з сучасними технологіями — для створення сортів, які потребують менше хімічних речовин і краще пристосовані до різноманітних екологічних умов.
Регуляторні питання: оскільки використання генетичної модифікації та інших інноваційних методів селекції стає все більш поширеним, різко зростає потреба у фахівцях з регуляторних питань. Зокрема, знадобляться спеціалісти, які допомагають селекційним програмам впроваджувати технології, як-от CRISPR та редагування геному. Також потрібні будуть координатори зі сталого розвитку, які забезпечують відповідність селекційних практик цілям збереження довкілля.
Ці та інші напрямки з часом можуть стати підґрунтям для нових виокремлених професій в агро і зокрема насінництві. За кілька років ми побачимо, як карта HR-запитів буде змінюватися. Головне — бути готовим до цього бізнесу, науковцям та державі.
